Історія
Українська історія розпочинається з дев’ятого століття. Протягом тривалого часу Україна була пішаками між трьома сусідніми великими державами: Литовсько-Польським королівством, Османською імперією та Російською імперією.
У цьому напруженому контексті виникло українське козацтво. У 16-18 століттях українські козаки вважалися однією з найстрашніших найманих армій із найсильнішою кавалерією в Центральній Європі.
Свободолюбні козаки довго не підкорялися російському пануванню на півдні України. Це зробило їх загрозою для безпеки південного кордону російської імперії. У 1775 році Катерина Велика оточила та повністю знищила головний осередок українських козаків, Січ Запорізьку.
У 19 столітті виник національний рух, метою якого було створення незалежної української держави. Наприкінці Першої світової війни, на фоні мирних переговорів, 22 січня 1918 року була проголошена „Українська Народна Республіка“. Уже через кілька років країна була розділена між сусідніми державами, і в 1922 році значна частина України була приєднана до СРСР. Тут Україна була найбільшим сільськогосподарським виробником, відповідала за постачання сільськогосподарської продукції, а завдяки важкій промисловості на сході – за забезпечення сталі та вугілля.
Знищення сільських структур через радянську колективізацію в 30-х роках призвело до голодомору, внаслідок якого загинули мільйони людей в українських селах.
Під час Другої світової війни країна зазнала великих людських втрат через безжалісну окупацію нацистським режимом Німеччини та їхніми союзниками. Внаслідок рішень переможців Другої світової війни відбулася так звана „Західна передислокація“. Це призвело до того, що територія України набула сучасних розмірів. У 1954 році в рамках обміну територіями між Російською та Українською соціалістичними республіками, радянська Росія отримала північні території України, а натомість Україна отримала Крим.
24 серпня 1991 року розпад Радянського Союзу внаслідок невдалої спроби комуністичного перевороту в Москві призвів до здобуття Україною незалежності. Однак в перші два десятиліття незалежності українська нація не змогла ані економічно, ані політично повністю відокремитися від Росії. Першим великим кроком у цьому напрямку стала Помаранчева революція взимку 2004/2005 років, що відзначалася протестами на Майдані Незалежності в Києві. Протести були спричинені звинуваченнями у фальсифікаціях виборів командою кандидата в президенти Януковича.
У процесі першого проведення Євробачення в Києві у 2005 році Україна в односторонньому порядку скасувала візи для громадян ЄС. ЄС у свою чергу лише через дванадцять років зробив те саме, надавши українським громадянам таку ж можливість.
У 2007 році почалися переговори між ЄС та Україною щодо Угоди про асоціацію та Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, які офіційно завершилися на початку 2013 року. Коли президент Янукович, обраний на чесних виборах, не підписав ці угоди з ЄС в листопаді 2013 року, журналісти та представники громадянського суспільства знову закликали до протестів проти цього рішення. У січні та лютому 2014 року ситуація загострилась, внаслідок спроби насильницького придушення протестів загинуло понад сто осіб, багато людей зникли чи були поранені. Наприкінці лютого Янукович з багатьма членами уряду втік до Росії. Ці протести стали відомі як «Революція гідності».
Невдовзі після формування нового уряду в Києві російський уряд назвав його «фашистським» і одночасно розпочав незаконну окупацію Криму. Невдовзі конфлікт між Україною та Росією поширився на частини східних регіонів Донбасу — Донецьку та Луганську області.
24 лютого 2022 року Росія почала масштабне вторгнення в Україну. Тривала російська агресія мала глибокі наслідки. Приблизно 15 мільйонів людей постраждали фізично та психологічно, економіка понесла значні втрати. Більше шести мільйонів осіб були змушені переміщатися всередині країни. Близько дванадцяти мільйонів громадян зазнали відключень електрики.
Виклики:
Україна зіткнулася з величезними викликами, серед яких втрата територій, руйнування критичної енергетичної інфраструктури та постійна потреба у фінансуванні війни і мобілізації. Багато українців виїхали за кордон і являють собою
Виклики:
Україна зіткнулася з величезними викликами, серед яких втрата територій, руйнування критичної енергетичної інфраструктури, постійна потреба у фінансуванні війни і мобілізація. Багато українців виїхали за кордон, що також є суспільним та економічним викликом для країни.
Попри війну, економіка знову зростає, а курс гривні є відносно стабільним.
Триваюча російська агресія мала глибокий вплив на Україну. Близько 15 мільйонів людей зазнали фізичних і психологічних наслідків, економіка зазнала значних втрат. Багато кваліфікованих фахівців виїхали з країни, понад шість мільйонів осіб були змушені змінити місце проживання в межах України. Близько 12 мільйонів громадян постраждали від перебоїв з електропостачанням.
Виклики:
Україна зіткнулася з серйозними випробуваннями, зокрема втратою територій, руйнуванням критичної енергетичної інфраструктури, а також необхідністю фінансування війни та проведення мобілізації.
Економіка:
У 2024 році валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 3,8 %, міжнародні резерви збільшилися. Також розпочалися офіційні переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.
Міжнародна підтримка:
У 2025 році очікується зростання обсягів інвестицій, прогнозований ріст ВВП – 3 %.
Енергетика:
2024 рік став найскладнішим для української енергосистеми. Інтеграція з європейською мережею дозволила здійснювати імпорт електроенергії, максимальна імпортна потужність у грудні досягла 2,1 ГВт.
Транспорт і логістика:
Морські перевезення залишалися стабільними протягом року, що суттєво підтримувало економіку. Загальний обсяг перевезених вантажів склав 91,1 млн тонн, з яких 82 % транспортувалися через український коридор. «Укрзалізниця» наростила обсяги вантажних перевезень.
Зовнішня торгівля:
Експорт зріс на 15 %, імпорт – на 8 %. Основним фактором зростання експорту стало спрощення логістики через Чорне море.
Інфляція та грошово-кредитна політика:
Національний банк України (НБУ) загалом контролював рівень інфляції та підтримував стабільність курсу гривні. Водночас інфляція у листопаді 2024 року досягла 11 %.