Можливості для бізнесу
Українська економіка вже стала значно стабільнішою і стійкішою, ніж у попередні кризи. Дефіцит бюджету, який через коронавірусну пандемію зріс умовно від 2% до приблизно 8% від ВВП, не може бути подоланий Україною без допомоги міжнародних кредиторів. 9 червня 2020 року МВФ затвердив 18-місячну програму підтримки України на 5 млрд доларів, яка має життєво важливе значення для макрофінансової стабільності країни. Цій так званій "резервній угоді" передували тривалі місяці переговорів. Передумовою для її затвердження було здійснення двох важливих реформ, земельної та банківської.
Пандемія коронавірусуприскорює і перехід від важкої до легкої промисловості. Питома вага продукції застарілої важкої промисловості, розташованої, насамперед, на сході та півдні країни, вже кілька років скорочується. Існує нагальна потреба у модернізації підприємств цих галузей, оскільки з моменту здобуття незалежності Україною в 1991 році занадто мало було інвестовано в нові установки, обладнання і технології. Найбільшого скорочення зазнало капіталомістке виробництво у металургійній галузі, а також - у машинобудуванні. Хімічна та фармацевтична промисловість навпаки змогли продемонструвати помітний приріст своїх показників.
До інших галузей з потенціалом економічного зростання належать також харчова промисловість, виробництво електротехнічної продукції, меблева та текстильна промисловість. У 2019 році на промисловість припадало 16,4% від загальних економічних показників держави. Незважаючи на пандемію коронавірусу, два драйвери зростання української економіки, галузь ІТ і сільське господарство, завдяки зростаючому попиту розвиваються досить позитивно. Україна наразі є однією з найкращих країн світу з аутсорсингу ІТ-послуг.
ІТ-індустрія щорічно зростає на 20-25% , а в 2019 році експорт її послуг і продуктів склав 4,17 мільярда доларів.
Тільки українське сільське господарство в змозі перевершити ІТ-сектор за своїми експортними показниками, які склали 18 мільярдів доларів. Україна як один з головних світових аграрних виробників і експортерів (соняшникова олія, ячмінь, кукурудза, пшениця, соя, мед, горіхи, яблука, вишні тощо.) і з ще більшим потенціалом для зростання здобула стратегічне значення у системі світової продовольчої безпеки. Міжнародні організації підтримують розвиток тваринництва та інших аграрних галузей в Україні через технічну допомогу та доступ до фінансування.
Розширення чорноморських портів і зростаючі торговельні відносини з Азією і Близьким Сходом підсилюють роль України як стратегічного логістичного центру.
В цілому, можна спостерігати, що Україна знаходиться в процесі, який західні сусіди України в Центральній Європі почали більше 20 років, тому важка промисловість втрачає значення, в той же час її місце займає легка промисловість. Замість вугілля і сталі майбутнє України сьогодні більше пов'язане з обробною промисловістю, такою як виробництво продуктів харчування і кормів, швейною і меблевою промисловістю, а також електротехнічною галуззю.
Терміново потрібне відновлення і розширення інфраструктури дорожнього, залізничного, авіаційного та судноплавного транспорту, а також енергопостачання, що б призвело до багатомільярдних інвестицій в Україну вже у найближчі роки. Перші проекти, які фінансуються міжнародними спонсорами, такими як Світовий банк або ЄБРР, – наприклад, з модернізації лікарень – вже почалися.
Проблеми недофінансування галузі охорони здоров’я, посилені коронавірусною кризою, все більше виходять в Україні на перший план. Так званий «медичний туризм» до Німеччини, а головним чином до Баварії, набуває все більшого значення, а також підкреслює значення інвестицій в приватні клініки та санаторії в самій Україні.
Розпочата Урядом України програма “Велике будівництво" передбачає у найближчі п'ять років мільярди інвестицій у спорудження та модернізацію інфраструктури (дорожньої, залізничної, авіаційної та у розбудову морських портів). Міжнародні фінансові установи підтримують тут безліч проектів. Затребуваними є німецький і, зокрема, баварський експертний досвід, консалтингові та інженерні послуги, транспортні рішення і технології, концепції Smart City, логістичні ноу-хау тощо.
Окрім того, інтенсивніше запровадження відновлюваних джерел енергії, а також енергоефективніша діяльність промислових підприємств і приватних домогосподарств сьогодні вже є питаннями національної безпеки для України.
Неабиякий потенціал, який досі, на жаль, використовувався ще зовсім недостатньо, зокрема, й через досить неясну законодавчу базу, Україна має в області сонячної, вітрової енергетики, енергії біомаси та геотермальної енергії. Проект концепції зеленого енергетичного переходу України до 2050 року передбачає отримання нею 70% електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Енергетична залежність України від поставок органічного палива, застарілих вугільних електростанцій, а також частка атомної енергії у сукупному виробництві електроенергії повинні до того часу значно скоротитися.